380503380121

23-24 квітня 2021р. відбудеться дводенний курс ACLS з надання невідкладної допомоги.

Зареєструватися на курс можна за телефоном 050 338 0121 або на сайті за посиланням. Адреса проведення курсу: м.Львів, Проспект Шевченка 9, Conference IQHolding, заїзд з вул.Нижанківського (навпроти Нижанківського,20)

ПРОГРАМА КУРСУ

Теоретична частина становить 2% часу навчання,
практичні навички в підгрупах – по 8 осіб.
Курс розрахований на два дні (20 год.), група не більше 24 особи.

Програма інтенсивного практичного курсу з невідкладної допомоги складається з п'яти спеціалізованих модулів:

  1. Респіраторний;
  2. Серцево-судинний:
    • розпізнавання аритмій при невідкладних станах;
    • базова та розширена серцево-легенева реанімація;
    • дефібриляція професійним та автоматичним дефібриляторами.
  3. Судинний доступ (катетеризація периферичної вени та в/кістковий доступ).
  4. Лікарські засоби. Аптечки. Протоколи лікування.
  5. Управління ризиками критичних станів. 

12

Структура курсу та програмні модулі симуляційного навчання складаються з наступних етапів, що включають як пасивні, так і активні форми навчання:

  • Інтерактивне освоєння практичних навичок;
  • Вивчення принципів роботи в команді на симуляційному манекені.

Клінічне моделювання невідкладного стану дозволяє в реальному часі сформувати навики практичної роботи лікаря. Будь-яка маніпуляція має чітке відображення на симуляторі пацієнта, що дозволяє лікарю навчитися передбачати можливий розвиток ургентної клінічної ситуації.

Завданням курсів є відтворення максимально наближених до реальних умов роботи. Апаратура, інструментарій, робоча зона та розвиток клінічної ситуації дозволяють адаптувати штучні умови до атмосфери реальних подій. При цьому курсанти навчаються:3

  • вмінню управляти поставленими завданнями;
  • управляти ресурсами в кризових ситуаціях;
  • приймати рішення в стресовій ситуації;
  • вміти проявляти якості лідера;

Система навчання на цьому курсі дозволяє з успіхом вирішити проблему дій лікаря при невідкладних станах. Цей тематичний курс проводиться із застосуванням інноваційних технологій клінічного моделювання (симуляції) невідкладних станів у дорослих та дітей.

Перевагою даного підходу є координація навичок роботи курсантів в критичних ситуаціях. Інструктор, який контролює процес діагностики та лікування, знаходиться за межами реанімаційної площадки, щоб курсант не відволікався і виконував тільки свою роботу. Це збільшує відчуття реальності того, що відбувається. В цілому симулятори пристосовані не тільки для тренування мануальних навичок, а й для підготовки до комплексного підходу в лікуванні пацієнтів в критичному стані з урахуванням людського фактора.

4У створених нами локальних протоколах на основі нових алгоритмів 2015 року Європейської Ради Реанімації та протоколів МОЗ України з технічного моделювання невідкладних станів використовуються різні сценарії, які відтворюють реальні життєві ситуації і маніпуляції.

Діапазон тренування сягає від тренажерів з окремим відпрацюванням задач (катетеризація периферичних вен, створення внутрішньокісткового доступу інтубація трахеї, забезпечення дихальних шляхів, серцево-легенева реанімація, допоміжне дихання) до складних комп'ютерних систем підготовки прийняття рішень різного особистого рівня компетентності.

Симулятори здатні відтворювати повністю або частково ситуацію і стан імітованого пацієнта в критичному стані (клінічна смерть, анафілактичний шок, набряк легень, серцево-судинна недостатність, життєзагрожуючі аритмії, різні порушення дихання, колапс тощо). Інтерактивна симуляційна програма відповідає всім вимогам навчання:

  • повне залучення курсанта в процес навчання;
  • максимальна реалізація завдання для освоєння практичних навичок;
  • висока засвоюваність знань;
  • формування мотивації до подальшого самостійного і колективного;
  • когнітивного росту.

Навчальна одиниця - модуль, який чітко спланований по часу.

Метою етапу попередньої теоретичної підготовки перед курсом є не тільки виклад матеріалу з обраної проблеми, а й пробудження у курсантів інтересу до подальшого його вивчення. 

З огляду на існуючі проблеми сприйняття теоретичного матеріалу, мультимедійні тематичні лекції організовані із залученням анімації. Подібного роду матеріал містить як фото, так і відеоматеріали, інтерактивні схеми, протоколи лікування. 

У пропонованому курсі передбачена максимальна наближеність до реальних умов роботи лікаря. Використання різних типів манекенів (манекенів-третренажерів, манекенів-імітаторів пацієнтів, високотехнологічних манекенів типу аналогів пацієнта) для кожного конкретного завдання навчання, що дозволяє істотно підвищити ефективність освоєння практичних навичок. Методика освоєння навичок в умовах симуляції проводиться за принципом від простого до складного.

Розробка симуляційного заняття вимагає певної послідовності - так званий покроковий метод освоєння знань.

Освоєння практичних навичок незалежно від складності сценарію проводиться за наступною схемою:

  1. Вивчення загального процесу виконання сценарію в реанімаційній бригаді.
  2. Визначення окремих етапів виконання маніпуляції.
  3. Постановка послідовності виконання реанімаційних заходів.
  4. Виділення головних маніпуляцій, необхідних для виконання сценарію.
  5. Засвоєння курсантами окремої дії кожного етапу.
  6. Виділення помилок. що часто зустрічаються.
  7. Розробка методів, що знижають частоту помилок.

Включення в програму освоєння навичок інтерактивного контролю якості виконання маніпуляцій в реальному часі - дозволяє за короткий проміжок часу визначити можливі труднощі засвоєння матеріалу та виконання окремих маніпуляцій кожним курсантом.

Дане нововведення дозволяє:

  1. Оцінити якість проведення діагностичних та лікувальних маніпуляцій.
  2. Оцінити застосування цих лікувальних діагностичних маніпуляцій в рамках алгоритмів надання допомоги 

А також:

  1. Індивідуальний та груповий підхід.
  2. Комплексний підхід до оцінки роботи в команді, в т.ч. технічні і людські ресурси.
  3. Реєстрації кожного сімуляційного кейсу з можливістю подальшого динамічного його перегляду.
  4. Якісна підготовка складу інструкторів для проведення об'єктивної оцінки роботи в команді.

5Міжнародні дослідження показують, що практичні навички надання невідкладної допомоги, такої як серцево-легенева реанімація, втрачаються досить швидко, причому значно швидше, ніж теоретична підготовка. Важливість роботи в команді визначають дані світової статистики, згідно з якими 16,1% смертей являються наслідком неправильної організації роботи та взаємовідносин персоналу. 

Залучення курсантів в міні-рольові ігри дозволяє практично реалізувати отримані раніше знання з техніки маніпуляцій і подолати «слабкі» сторони міжособистісних відносин. Манекени-імітатори пацієнтів з набором функцій по зміні основних вітальних показників в реальному часі наближають атмосферу навчального процесу до реальних умов. 

6За час практичного роботи курсанти освоять планування, управління ресурсами, прийняття рішень, оцінку ситуації, огляд варіантів лікування, вибір лікування,зважування ризиків. уміння працювати в команді - це основний навик, що включає в себе навички комунікації;

Успішну команду відрізняє ефективне досягнення поставленої мети. Лідер команди повинен володіти навичками керівника. Під час надання невідкладної допомоги знання і компетенція окремого лікаря не гарантують позитивний результат пацієнта.  

Доведено, що успішна скоординована робота декількох фахівців забезпечує ефективність і безпеку заходів з порятунку хворих. Командний метод роботи дозволяє знизити смертність і підвищити якість надання медичної допомоги населенню.

 У даному курсі «Невідкладні стани що загрожують життю» використовуються такі методологічні методи формування команди:

  1. Метод кризових ситуацій. Мета – сформувати навик скоординованої роботи всередині команди за рахунок навчання членів команди ефективному збору і передачі інформації колегам.
  2. Метод зміни ролей. Мета - поперемінно виконувати конкретні функції конкретного члена команди для відчуття і розуміння завдань кожного.
  3. Метод саморефлексії команди фахівців. Мета - підвищити ефективність взаємодії членів команди за допомогою детального самостійного розбору проблем команди її членами. (зазвичай здійснюється після дебрифінгу без участі інструктора).
  4. Метод дебрифінгу. мета - з'ясувати думку і бажання кожного члена команди з приводу структури і якості досягнення спільних результатів. Вільне вираження як позитивних, так і негативних обґрунтованих думок.
  5. Метод контрастного навчання. Мета – сформувати навик об'єктивної оцінки роботи в команді. Перегляд відеорегістрації/звіту виконаного сценарію дозволяє навчити кожного члена команди самостійно виявляти можливі причини невдач при наданні екстреної медичної допомоги, тим самим заздалегідь попереджати подобні проблеми в команді.
  6. Метод кейсового навчання. Мета – сформувати навик ефективної роботи команди, незалежно від умов надання медичної допомоги.
  7. Метод роботи над помилками. Мета - навчити членів команди ефективно справлятися з допущеними помилками. 
  8. Метод стрес-навчання. Мета - сформувати навик своєчасного подолання стресовій ситуації, пов'язаних з рідкісними і непередбачуваними обставинами.

7Найбільш важко засвоюваними навичками роботи в команді є навик лідерства, безперервного контролю за ситуацією, готовність прийти на допомогу іншим членам команди, ефективної адаптації до нових сформованих умов і навик командного підходу для досягнення цілі.

Ефективна робота в команді дозволяє:

  1. Скоротити число лікарських помилок.
  2. Поліпшити якість надання медичної допомоги.
  3. Підвищити задоволеність медичного персоналу якістю виконуваної лікувальної роботи.

Після вивчення клінічного випадку курсанти переходять в робочу зону, де знаходиться пацієнт, і приступають до самостійної діагностики та лікування ургентного стану без участі інструктора. Під час сценарію проводиться безперервна аудіо-відеорегістрація дій лікарів в режимі реального часу.

8Кількість учасників в одному сценарії - не більше 4 курсантів. По завершенні кожного сценарію здійснюється дебрифінг - докладний розбір дій курсантів спільно з переглядом отриманого відеоматеріалу. Основним принципом розробки заняття є цілеспрямоване вивчення найпоширеніших помилок. Сценарії передбачають гнучку зміну ходу подій в залежності від рішень і дій учасників, тим самим дозволяючи виявити помилки і недоробки, які вдасться уникнути в реальній ситуації, отримати об'єктивні критерії рівня професійної підготовки лікарів.

Принципи створення сценаріїв:

  1. Створюється диференційований сценарій з конкретної комбінацією кейсів за технологією «електронної дидактики ». Визначається сюжетна лінія гри: лінійна, тупикові ходи, повернення на попередні етапи (неефективні дії), переплетеня сюжетних ліній, створення стресової ситуації інструктором.
  2. Сценарій повинен забезпечувати курсантам можливість прийняття набору необхідних рішень в рамках поставленої задачі.
  3. Сценарій повинен бути максимально наближений до реальних умов.
  4. Сценарій повинен включати в себе виконання певних діагностичних та лікувальних маніпуляцій курсантами.
  5. Узгодження розвитку сценарію з практикуючими лікарями.
  6. Створення системи оцінки якості роботи курсантів, якості самого сценарію.
  7. Сценарії з включенням великої кількості варіантів розвитку подій дозволяють учасникам виявитися в різних клінічних ситуаціях, проявити набуті знання і навички відповідно створеної ситуації.

Ефективність інтерактивного навчання досягається за допомогою:

  • Проведення тренінгу.
  • Впровадження feedback-системи.
  • Ранжирування різних рівнів складності ситуацій.
  • Варіації клінічних кейсів.
  • Контролю та розбору помилок.

Дебрифінг.

10Особливу роль в навчанні виконує дебрифінг. В процесі аналізу початково поставлених задач курсу відбувається покроковий розбір дій і рішень курсантів. Використання методу сократичної бесіди під час розгляду дозволяє лікарям з боку поглянути на свою роботу і побачити нові перспективи розвитку. Комплексний підхід до вивчення матеріалу курсу значно збільшує інтерес кожного учасника. Дебрифінг дозволяє зосередити увагу курсантів на ланцюжку подій, що призвели до того чи іншого результату, виділити серед них ключові, визначити причинно-наслідковий зв'язок. В процесі дебрифінгу проводиться структурований аналіз подій сценарію з обговоренням серії питань.

Симуляційна програма дозволяє моделювати контрольовані, безпечні і реалістично відтворені невідкладні стани. Дана програма дає можливість адаптувати навчання під конкретні завдання і досягати вищої ефективності навчання клінічній діагностиці. 

Кінцевим інноваційним результатом створеної курсу «Невідкладні стани що загрожують життю», є розробка механізму формування індивідуальних навчальних програм. 

Для відпрацювання практичних нанавичок у студентів, інтернів, ординаторів та лікарів різних спеціальностей в лікуванні невідкладних станів. Завдяки впровадженню даного курсу можна буде об'єктивно оцінювати вихідний рівень професійної підготовки, підвищувати рівень  компетенції, запобігати помилковій дії лікарів в ургентних ситуаціях. 

Записатися на курс